§ 4. Склад доходів і видатків бюджетів в Україні
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105
Кожний бюджет можна поділити у горизонтальному і вер-
^'тикальному відношенні,
По горизонталі бюджет поділяється на доходну і видаткову
частини. Як правило, спочатку йде доходна, за нею видаткова
частини. Доходна частина має матеріальний характер, тобто
доходи класифікуються і систематизуються переважно за еко-
номічною і правовою природою джерела.
Видаткова частина являє собою об'єднання кошторисів
міністерств, відомств, утримання органів законодавчої влади,
судової влади. Тепер у нашому бюджеті в межах видатків про-
вадиться поділ на поточні і видатки розвитку.
Стаття 95 Конституції України встановила: держава прагне
до збалансованості бюджету України. Ця конституційна вимо-
га і повинна бути покладена в основу розподілу доходів і ви-
датків бюджетів на території держави, її буде враховано при
розробці нового закону про бюджетну систему.
Узагальнюючим джерелом доходів усіх видів бюджетів є ва-|
ловий внутрішній продукт країни'. "
Доходи різних видів бюджетів можна класифікувати за різни-{
ми ознаками: соціально-економічними, за порядком зарахуван-
ня, юридичними формами.
За соціально-економічними ознаками доходи бюджетів поді-
ляються на: доходи від господарської діяльності; від викорис-
тання природних ресурсів; від зовнішньоекономічної діяльності;
від банківської діяльності; від реалізації дорогоцінних металів
з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного ка-
міння; державне мито; митні платежі; збори та інші неподат-
кові платежі; доходи від приватизації; доходи від громадян тощо.
В недалекому минулому в СРСР з гордістю писали, що Радянський Союз
один в світі домігся того, що у Державний бюджет включається понад 65 %
національного доходу країни. Це давало можливість суворо централізувати
кошти і видатки в розпорядження союзного уряду. В сучасних державах з
переходом до ринкової економіки частка валового внутрішнього продукту
в бюджеті скорочується щороку. Держава надає можливість господарюю-
чим суб'єктам самим розпоряджатися своїми доходами. Приватизація май-
на державної і комунальної власності дозволить поступово ще більше ско-
ротити перерозподіл внутрішнього валового продукту через бюджетну сис-
тему. Бюджетною резолюцією на 1998 рік визначено, що доходи бюжегу-98
не можуть перевищувати 31 % від прогнозного розміру валового внутріш-
нього продукту.
136 Особлива частина
Доходи ці різняться джерелами та соціально-економічною зна-
чимістю.
За порядком та умовами зарахування доходів у бюджети вони
поділяються на закріплені і регулюючі.
Закріплені — це доходи, які постійнодіючими законодавчи-
ми актами віднесені у доходну частину певного рівня бюджет-
ної системи повністю у розмірі територіального надходження
або у твердо фіксованому розмірі (нормативі), що встановлюєть-
ся на довгий строк.
Регулюючі доходи — це доходи, надходження яких у нижче-
стоячі бюджети визначаються щорічно Верховною Радою Ук-
раїни або представницьким органом місцевого самоврядуван-
ня вищого рівня при затвердженні своїх актів про бюджет. Цим
регулюючі доходи відрізняються від закріплених. Верховна Рада
України щороку регулює в законі про Державний бюджет бюд-
жети республіканський Автономної Республіки Крим, обласні
та міські міст Києва та Севастополя. Наприклад, в 1997 році
Верховна Рада України затвердила відрахування у вищеназвані
бюджети по 50 % акцизного збору, що надходить на їх тери-
торії, крім акцизного збору з ввезених на територію України
підакцизних товарів, 100 % прибуткового податку з населення,
а нормативи відрахувань від податку на прибуток підприємств і
організацій усіх форм власності і підпорядкування та плати за
торговий патент на деякі види підприємницької діяльності у
диференційованих розмірах: для бюджетів Донецької, Запо-
різької, Полтавської, Харківської — по 80 %, Києва — 70 %,
для решти — по 100 %.
Крім відсоткових відрахувань від територіальних надход-
жень, як основного методу бюджетного регулювання, що зас-
тосовується в усіх, майже без винятку, країнах світу, в Україні
застосовуються методи дотацій і субвенцій'.
Дотація, як дохід місцевих бюджетів, являє собою перера-
хування коштів з вищестоячого бюджету в нижчестоячий з ме-
тою його збалансування. Дещо інакше з субвенціями як мето-
дом бюджетного регулювання. Субвенція — також вид грошо-
вої допомоги, але це часткова цільова допомога. Останню суму
коштів, що не вистачає для фінансування якогось заходу місце-
' Ці терміни походять від лот. сіоіагіо — подарунок, допомога для покриття
видатків, субвенція — виЬуепіге також лат. походження, але допомога на
певні видатки. В Росії, наприклад, є спеціальний закон, норми якого регу-
люють порядок надання допомог нижчестоячим бюджетам у різних формах.
Глава 5. Бюджетне право і бюджетний устрій України 137
вого органу самоврядування, він повинний профінансувати сам.
Тому цей метод не дуже бажаний для органів місцевого само-
врядування. До того ж, нецільове використання субвенційних
коштів тягне за собою обов'язок їх повернення.
У Державному бюджеті є тільки закріплені доходи, в місце-
вих — власні, які вони одержують із джерел, які є їх власністю,
закріплені за ними в повному розмірі надходжень або за норма-
тивами, що встановлені на певний строк, регулюючі, розмір
відрахувань яких встановлюється щороку. Всі ці види доходів
складають власні джерела бюджетних доходів.
У сучасних умовах кожна ланка бюджетної системи може
мати і позичені кошти. Стаття 70 Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» дозволяє радам або за їх рішенням
іншим органам місцевого самоврядування відповідно до зако-
нодавства випускати місцеві позики, лотереї, цінні папери, от-
римувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових
касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року,
а також отримувати кредити у банках.
За юридичними формами доходи бюджетів поділяються на
податкові і неподаткові. Україна, як все цивілізоване суспіль-
ство, будує ринкову економіку, для якої властиві в бюджетах
^саме податкові доходи. Так, у 1997 році заплановано податко-.
>,. вих надходжень у Державний бюджет України (у тому числі у
д Пенсійний і Чорнобильський фонди) 80 %, а всіх інших 20 %.
^Найбільш вагомим є надходження податку на додану вартість —
27 9с, податку на прибуток підприємств усіх форм власності —
12 %, акцизного збору — 3 %, до Пенсійного фонду 24 %. При-
бутковий податок з громадян повинний скласти 10 %1.
.Видатки бюджетів, які складають бюджетну систему Украї-
ни, відбивають значну частину витрат, що здійснюються дер-
жавою і органами місцевого самоврядування.
Розмір видатків визначає міру свободи розпорядчих дій
органів виконавчої влади по виконанню бюджету. Він установ-
лює межу між законом і можливістю використання бюджетних
коштів для виконання розпорядчих дій. Чим більше спеціалі-
зована система бюджету, тобто чим дрібніше її підрозділи, тим
глибше контроль законодавчої (або представницького органу в
системі місцевих бюджетів) влади над виконавчою і більш спе-
ціалізований бюджет у правовому відношенні.
Див.: Голос України; 1997.— 26 червня-— № 113-114.
138 Особлива частина
•Склад видатків визначається завданнями і функціями дер-
жави. Оскільки доходи будь-якої держави завжди обмежені, тому
фінансуються в першу чергу пріоритетні витрати, а пріори-
тетність визначається державою.
Причому пріоритетність витрат держави визначається її
Конституцією. Проголошення України соціальною державою
зробило необхідність змінити і напрям витрат Державного бюд-
жету: спочатку йдуть видатки на соціальний захист населення,
соціально-культурних закладів, установ та заходів, а потім на
народне господарство. У Державному бюджеті на 1997 рік зап-
лановано видатків: на соціальний захист населення — 12 %,
соціально-культурні заходи — 21 % загального обсягу видатків.
Стаття 17 Конституції України визначає, шо захист сувере-
нітету і територіальної цілісності України, забезпечення її еко-
номічної та інформаційної безпеки є найважливішими функ-
ціями держави і це покладається на Збройні Сили України,
тому на національну оборону в Державному бюджеті на 1997 рік
заплановано 6 % усіх видатків.
З Державного бюджету фінансуються видатки, пов'язані з
правоохоронною діяльністю і забезпеченням безпеки держави,
на функціонування загальнодержавних органів законодавчих і
виконавчих органів влади, місцевих державних податкових ад-
міністрацій, на утримання судової системи, на зовнішньополі-
тичну діяльність.
Щороку в Державному бюджеті передбачаються суми на
обслуговування державного зовнішнього та внутрішнього боргу.
В Державний бюджет на 1997 рік включаються шість за-
гальнодержавних фондів фінансових ресурсів (Чорнобильський,
Державний фонд сприяння зайнятості населення, Державний
цільовий фонд розвитку промисловості, Фонд соціального стра-
хування, Фонд охорони навколишнього природного середови-
ща та Державний дорожній фонд). З них також фінансуються
видатки, що мають загальнодержавне значення.
Оголошення незалежності України і створення суверенної,
незалежної держави внесло корективи у видаткову частину Дер-
жавного бюджету України- З'явилися видатки на національну
оборону, на Державну космічну програму та Національний центр
управління і випробувань космічних засобів.
Перехід до ринкової економіки викликає витрати, пов'я-
зані з наданням допомоги і часткових сплат відсотків за надані
Глава 5. Бюджетне право і бюджетний устрій України 139
кредити підприємцям, селянським (фермерським) господарствам
тощо.
•# За рахунок коштів Державного бюджету фінансуються за-
ходи по утворенню державних матеріальних і фінансових ре-
зервів.
Закон про бюджетну систему (ст. 33) передбачає випадки,
коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту бюджету пере-
вищує встановлений або виникає значне зниження надходжень
від доходних джерел. Верховна Рада України, Верховна Рада
Автономної Республіки Крим і ради місцевих органів самовря-
дування за пропозицією Кабінету Міністрів і відповідних вико-
навчих органів місцевого самоврядування приймають рішення
про запровадження пропорційного скорочення затверджених
бюджетних видатків щомісячно по всіх видатках, крім захище-
них (перелік яких повинна щороку приймати рада при затвер-
дженні відповідного бюджету) до кінця бюджетного року. Якщо
Верховна Рада не приймає рішення щодо пропорційного ско-
рочення видатків, Президент України має право зупинити або
скоротити фінансування окремих видатків, попередивши про
це Верховну Раду України за 2 тижні.
Закон України «Про бюджетну систему України» (ст. 34)
передбачає можливість скорочення надходжень або виникнен-
ня чи збільшення видатків з Державного або місцевих бюд-
жетів через те, що відповідні ради або їх виконавчі органи прий-
няли рішення, що потягли за собою такі видадки. Тоді ці орга-
ни повинні передбачити джерела покриття цих видатків.
Стаття 18 Закону України «Про бюджетну систему Украї-
ни» поділяє видатки усіх бюджетів на поточні видатки та ви-
датки розвитку.
Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування
мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на
початок бюджетного періоду, а також на фінансування заходів
щодо соціального захисту населення та інших заходів.
До видатків розвитку належать витрати на фінансування
інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції та інші ви-
датки — порозширене відтворення.
Поділ витрат бюджетів на видатки розвитку, поточні видат-
ки має юридичне значення, оскільки за наявності дефіциту
бюджету першочерговому фінансуванню підлягають видатки,
які включаються в бюджет поточних видатків. Це новина, по-
140 Особлива частина
в'язана з новою державою. Отже, раніше в першу чергу фінан-
сувалися видатки на промисловість, сільське господарство, а не
на поточні витрати.
Склад і структура видатків Державного і місцевого бюд-
жетів визначаються їх економічним змістом, роллю в розподілі
валового внутрішнього продукту. Загальними принципами роз-
поділу видатків між ланками бюджетної системи України є
підвідомчість (підпорядкованість) установ і організацій, що
фінансуються з певного виду бюджету, та значимість заходів,
що фінансуються.
Бюджетні кошти витрачаються тільки за цільовим призна-
ченням і в межах, затверджених відповідним правовим актом
— законом про Державний бюджет чи рішенням ради місцево-
го органу самоврядування. У правові акти про бюджет не мо-
жуть включатися статті видатків, які не передбачені чинними
законами.
Значна частина видатків в Україні припадає на Державний
бюджет, оскільки основні функції керування державою, оздо-
ровлення економіки, фінансово-кредитної системи зосереджені
у віданні державних органів.